Ресторан "Десятка"

Не просто ресторан, а фішка міста: чому «Десятка» стала туристичною меккою гурманів 🍜🍹

Якщо Івано-Франківськ — це серце Прикарпаття, то ресторан «Десятка»  — його гастрономічна аорта. Цей заклад давно перетворився на справжню кулінарну легенду міста. Тут не просто їдять — сюди влаштовують гастрономічні паломництва.

Історія з характером: чому «Десятка»?

Назва «Десятка» напрочуд вдало відповідає концепції закладу. По-перше, вона апелює до колишньої адреси (Незалежності, 10), тобто виконує функцію навігаційної зручності. Хоча напевно ще не знайшлось людей, які прагнули завітати сюди, але не знайшли заклад. По-друге, вона символічно натякає на «десятку» як найвищу оцінку в уявному рейтингу задоволення і тим самим формує в клієнтів підсвідоме очікування якості. Як засвідчують працівники ресторану, назва виникла з ідеї обіграти номер будинку. Власники не прагнули вигадати щось викличне або абстрактне, натомість обрали формулу, яка поєднує простоту, геолокацію та позитивну конотацію.

Усередині — темні дерев’яні балки, антикварні
лампи й столики з видом на живу динаміку старого міста. Атмосфера — між добротним європейським пабом і гуцульською світлицею. Зали розташовані цікавими "лабіринтами" та зі своїми фішками дизайну. У цій місцині завжди повна посадка, тож жива черга у вихідні — не жарт: бронювати столик краще завчасно.

Меню: від дерунів до комбучі

Меню тут — це не вибух інновацій, а тверда класика з витонченими «фінтами». Ідея кухні — «грубо, але вишукано». Порції — щедрі, наче для гірських чабанів після п’яти днів на полонині.

Серед фірмових страв дерун «Циганська радість» — хрусткий зовні та ніжний всередині, з пікантною начинкою, журек — польський суп на заквасці, який став улюбленцем відвідувачів, голонка, пивні крильця, банош, вареники ручної ліпки — класика української кухні в авторському виконанні.

   

Особливої уваги заслуговує комбуча  — ферментований чайний напій, який тут подають у чотирьох смаках: полуничний, гранатовий, яблучний та манго-ананас. У спеку вона рятує, а в холод — освіжає. Її назва «Йо» з легким натяком на франківський сленг стає стилістичною крапкою до баношу.

Також подають тут і бочкове пиво кількох сортів, включно з місцевими крафтовими варіаціями. На десерт — наливки, «вишнівка» чи «слив’янка» — по-домашньому міцні, з ароматом бабусиного погреба.

Сюди ходять усі — від айтішників
до роверистів, від пар на першому побаченні до галасливих компаній франківців. Хтось приходить за колоритом, хтось за щедрим ланчем. Але всі — за враженням.

Адреса: вулиця Шашкевича, 4

Авторка: Богдана